як утеплити лодж≥ю
ўоб забезпечити комфорт в квартир≥ з в≥дкритим балконом, необх≥дно кап≥тально утеплити лодж≥ю - њњ п≥длога, стел¤ ≥ ст≥ни.
„им ≥ ¤к утеплювати це залежить в≥д результату, ¤кий ви хочете отримати. “очн≥ше, в≥д того, наск≥льки ви хочете утеплити лодж≥ю або балкон. ”теплювати лодж≥њ набагато прост≥ше ≥ дешевше, а ось утепленн¤ ж балкон≥в - зах≥д дуже витратна.
Ќа тепловтрати впливають тис¤ч≥ чинник≥в:
Х —торона, на ¤ку виходить балкон (на п≥вдень або на п≥вн≥ч);
Х «асклен≥ чи сум≥жн≥ балкони у сус≥д≥в (так само знизу, зверху);
Х ћатер≥ал ст≥н будинку;
Х „и добре топл¤ть у будинку;
ћатер≥али
ƒл¤ утепленн¤ застосовують найр≥зноман≥тн≥ш≥ матер≥али - в≥д 100 - ≥ нав≥ть 150-м≥л≥метрових мат≥в з м≥неральноњ вати (¤к жорстких, так ≥ м'¤ких) до п≥нопол≥стиролу, ≥ високоефективних утеплювач≥в з сучасних сп≥нених матер≥ал≥в, товщина шару ¤ких значно менше.
ƒекоративне оздобленн¤ зовн≥шньоњ частини парапету пластиковим сайдингом або панел¤ми теж додатково утеплюЇ балкон.
¬с≥ дерев'¤н≥ детал≥ обробл¤ютьс¤ в≥д гнитт¤ ≥ бактер≥й антисептиком (народний антисептик - ол≥фа). ” продажу багато р≥зних антисептичних склад≥в.
ѕол на балкон≥ покривають евродоской, з вигл¤ду це не дошки, а пластини, що виготовл¤ютьс¤ з самих р≥зних пор≥д дерева, товщиною в≥д 25 до 40мм.
“ака п≥длога сам по соб≥ гарний, але г≥рше не буде, ¤кщо його застелити л≥нолеумом або коврол≥ном.
як правильно утеплити засклений балкон:
Х ѕеретворити зовн≥шнЇ огородженн¤ (парапет) в над≥йну ст≥ну
Х ¬становити спец≥альну систему скл≥нн¤ дл¤ лодж≥й
Х провести г≥дро≥зол¤ц≥йн≥ роботи
Х утеплити лодж≥ю по всьому периметру-ст≥ни, стел¤, п≥длога
Х вир≥шити питанн¤ об≥гр≥ву в холодну пору ¤ року
ќсновою основ Ї утепленн¤ прим≥щенн¤-т≥льки так його можна перетворити на повноц≥нний д≥л¤нку житловоњ площ≥.
Ќайслабшою ланкою зазвичай ви¤вл¤Їтьс¤ зовн≥шнЇ огородженн¤ лодж≥њ, ¤ке контактуЇ з вулицею, тобто парапет. ¬≥н повинен пропускати св≥тло ≥ одночасно перешкоджати проникненню вологи, шуму ≥ холоду.
ƒобре ¤кщо парапет ≥з цегли, поширений вар≥ант - зал≥зобетонна плита, ¤ка тепло збереженн¤ та захисту в≥д шуму ≥ дощу не спри¤Ї. “ому, перш за все, сл≥д ¤комога ретельн≥ше закрити щ≥лини. Ќаприклад, закласти цеглою, а ¤кщо щ≥лину вузька - забетонувати.
Ќаступне завданн¤ складн≥ше - зробити парапет кап≥тальним; на нього припадатиме навантаженн¤ в≥конного скл≥нн¤, а ц¤ конструкц≥¤ маЇ значну вагу.
ѕлита, на ¤к≥й тримаЇтьс¤ лодж≥¤, розрахована на певне навантаженн¤. якщо несуча здатн≥сть балкон≥в у старих будинках - в≥д 200 кг/м2, в нових - до 400 кг/м2, то дл¤ лодж≥њ кордон значно вище. —поруджуючи додаткову внутр≥шню ст≥ну, не можна наближатис¤ до крайн≥х меж, краще залишити Ђзапасї, щоб уникнути авар≥йноњ ситуац≥њ, тобто обвалу. ÷егл¤н≥ ≥ монол≥тн≥ будинки б≥льш Ђм≥цн≥ї, але ¤кщо будинок панельний, потр≥бно бути гранично обережним. ” будь-¤кому випадку, перш н≥ж починати будь-¤к≥ роботи хоч на балкон≥, хоч на лодж≥њ, сл≥д звернутис¤ в ∆≈ , ≥ ≥нженер пов≥домить точн≥ параметри, допустим≥ в конкретному будинку. «азвичай додаткову внутр≥шню ст≥ну споруджують з легких матер≥ал≥в: порожнистоњ цегли, п≥нобетонних блок≥в або плит.
ƒо реч≥, це дуже тепл≥ матер≥али, ≥ така Ђпарапетн≥ї ст≥нка, наприклад, з п≥ноблоку (товщина всього 7,5-10 см), буде в 2,5 рази сильн≥ше пручатис¤ холоду, н≥ж звичайна ст≥на.
якою маЇ бути г≥дро≥зол¤ц≥¤
Х максимальне водоотталк≥ван≥е
Х ст≥йк≥сть до атмосферних ≥ агресивним впливам, тобто до механ≥чноњ, х≥м≥чноњ та терм≥чноњ навантажень
Х еколог≥чна чистота ≥ безпека
Х термост≥йк≥сть ≥ пожаробезопасность
Х довгов≥чн≥сть
Х пол≥пшенн¤ або збереженн¤ м≥цност≥ прилеглоњ основи, з ¤коњ вона ≥ буде контактувати
Х газопроникн≥сть
Х хороша адгез≥¤ (сцепл¤емость) з матер≥алом - контактером
Х антисептичн≥ властивост≥, ст≥йк≥сть до м≥крофлор≥
Х невисока варт≥сть
якщо все-таки балкон, то не об≥йтис¤ без установки металевоњ опорноњ конструкц≥њ.
онструкц≥ю встановлюють впритул до парапету ≥ вже на нењ спирають систему скл≥нн¤. —ама конструкц≥¤ неважка ≥ встановлюЇтьс¤ швидко, ¤к все готове. ѕравда, у ц≥Їњ опорноњ системи Ї спец≥альн≥ елементи, спр¤мован≥ всередину лодж≥њ, ¤к≥ надають њй жорстк≥сть. ¬они досить велик≥, ≥, вибираючи цей вар≥ант, св≥домо потр≥бно погодитис¤ з тим, що п≥д ногами по всьому периметру лодж≥њ будуть знаходитис¤ своЇр≥дн≥ Ђпор≥жкиї. р≥м того, в≥домо, ¤к метал проводить холод. ” конструкц≥њ металев≥ елементи завжди Ї м≥стками, за ¤кими холод пробираЇтьс¤ всередину.
”мовно г≥дро≥золююч≥ матер≥али в≥днос¤тьс¤ до дек≥лькох клас≥в: б≥тумно-пол≥мерн≥ (мастики, рулонна ≥зол¤ц≥¤); пл≥вкового типу, що утворюють захисний шар на поверхн≥ основи; ≥зол¤ц≥¤ проникаючоњ д≥њ.
¬с≥м в≥домий звичайний руберойд на картонн≥й основ≥, просочений буд≥вельним б≥тумом, саме його ран≥ше використовували найчаст≥ше. Ќе тому, що в≥н був таким ¤к≥сним, а зважаючи на в≥дсутн≥сть ≥нших вар≥ант≥в. лопоту в≥н приносив багато, а його головним недол≥ком була недовгов≥чн≥сть. —ьогодн≥ в ходу Ђг≥дро≥зол¤ц≥йний пол≥мерно-б≥тумний, модиф≥кований рулонний (наплавл¤Їтьс¤) матер≥алї, ¤кий нагадуЇ руберойд, але це схож≥сть т≥льки зовн≥шн¤.
” ц≥Їњ ≥зол¤ц≥њ зовс≥м ≥нша основа-м≥цн≥, не гниють, водост≥йк≥ —теклова-Ћокнисте (стеклохолст, склотканина) або синтетичн≥ (пол≥естер) матер≥али з використанн¤м пол≥мерно-б≥тумного в'¤жучого. раща в цьому клас≥ рулонна ≥зол¤ц≥¤ з пол≥естеровоњ основою, вона Ђрухливаї ≥ не боњтьс¤ перепад≥в температур. ќднак вс≥ ц≥ матер≥али Ї надто Ђбруднимиї, вимагають в≥д будують чималого досв≥ду в об≥гу ≥ використовуютьс¤ при облаштуванн≥ лодж≥й х≥ба що ¤к вин¤ток.
ѕл≥вков≥ види представл¤ють собою звичайн≥ пол≥етиленов≥ пл≥вки р≥зноњ щ≥льност≥. ќкремого доброго слова заслужила найб≥льш сучасний р≥зновид г≥дро≥зол¤ц≥¤ - проникаюча. ÷е ц≥ла група матер≥ал≥в ¤к на цементн≥й, так ≥ на пол≥мерн≥й основ≥. ≤снуЇ два основних види: р≥дка грунтовка, ¤ку ретельно нанос¤ть на поверхню звичайним валиком або пензлем, ≥ суха цементна сум≥ш, ¤ку зм≥шують з водою ≥ використовують у вигл¤д≥ штукатурки шаром в≥д 2 до 5 мм.
“≥льки г≥дро≥зол¤ц≥њ недостатньо, необх≥дна паро-та в≥трозахист. ” першому випадку використовують паро≥зол≥рующую пл≥вку.
Ќав≥ть звичайна захистить тепло≥золюючий шар в≥д надлишк≥в вологи ≥ пари ≥ може прослужити до 30-40 рок≥в. ¬ажливо дотримуватис¤ рекомендац≥й виробника з монтажу та укладанн≥ ≥ не плутати лицьову сторону з вивор≥тного (багато паро≥зол¤ц≥йн≥ матер≥али мають односторонн≥й пров≥дн≥стю пар≥в, ≥ ¤кщо сторони переплутати, то утеплюваноњ конструкц≥¤ перетворитьс¤ в ≥зольовану, що дл¤ нењ згубно).
ћатер≥ал повинен бути укладений без м≥хур≥в ≥ мати вентил¤ц≥йн≥ отвори. ѕри р≥зкому зниженн≥ температури конденсат - нормальне ¤вище, ≥ вентил¤ц≥йн≥ отвори допоможуть з ним боротис¤. ѕарозащ≥тна¤ пл≥вка п≥двищить ступ≥нь захисту ще на пор¤док. ќптимально дл¤ цих ц≥лей п≥дходить пл≥вка щ≥льн≥стю 200 мкм.
ѕроводити монтажн≥ роботи з г≥дро≥золюючими матер≥алами рекомендуЇтьс¤ т≥льки в суху погоду. «'Їднанн¤ з елементами несучоњ конструкц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ скобами степлера або оцинкованими цв¤хами з плоскою головкою. Ќеобх≥дно враховувати, що вод¤на пара маЇ дуже високу дифуз≥йноњ (проникаючоњ) здатн≥стю, тому паробар'Їр повинен створюватис¤ у вигл¤д≥ суц≥льного екрана.
¬≥тро≥зол¤ц≥йних матер≥али використовуютьс¤ в ст≥нових конструкц≥¤х ¤к зовн≥шньоњ захисту. ѓхнЇ завданн¤ - не пустити вологу ≥ в≥тер всередину шару утеплювача, не перешкоджаючи при цьому виходу з нього пари води.
ѕри вибор≥ ветропредохранен≥¤ необх≥дно враховувати, що оп≥р паропроникненню багатошаровоњ огороджувальноњ конструкц≥њ маЇ зменшуватис¤ в напр¤мку руху вод¤ноњ пари (з тепла в холод, зсередини назовн≥). ¬≥трозахисний матер≥ал монтують на зовн≥шню сторону огороджувальноњ конструкц≥њ впритул до тепло≥зол¤ц≥њ. ѕолотна попередньо закр≥плюють нержав≥ючими (оцинкованими) цв¤хами з широким капелюшком або спец≥альними скобами з кроком 200 мм. ќстаточне кр≥пленн¤ сл≥д виконувати за допомогою бруса перер≥зом 50x50 мм, прибитого оцинкованими цв¤хами довжиною 100 мм з кроком 300-350 мм.
” кожного виду ≥зол¤ц≥њ своњ переваги ≥ своњ недол≥ки. якщо мова йде про листових або рулонних р≥зновидах, то профес≥йн≥ буд≥вельники використовують ≥ те й ≥нше, в залежност≥ в≥д ситуац≥њ. якщо площа лодж≥њ невелика ≥ за формою проста, то можна застосовувати листов≥ вироби, ¤к≥ продаютьс¤ поштучно, тому њх можна придбати ст≥льки, ск≥льки потр≥бно, дл¤ конкретних роб≥т. јле, використовуючи листов≥ плити, сл≥д звернути особливу увагу на обробку шв≥в - ц≥ слабк≥ м≥сц¤ згодом можуть з≥грати злий жарт. якщо ж утепл¤тис¤ буде не т≥льки лодж≥¤, то можна придбати гнучких матер≥ал≥в продаЇтьс¤ ц≥лими рулонами, а дл¤ окремих невеликих роб≥т його купувати невиг≥дно. «ате у рулонноњ ≥зол¤ц≥њ Ї перевага, особливо важливе, коли роботи провод¤ть самост≥йно: вона утворюЇ суц≥льний Ђкилимї, в ¤кому виходить м≥н≥мум стик≥в.
¬с≥ шви ≥зол¤ц≥њ повинн≥ бути оброблен≥ монтажною п≥ною або будь-¤ким ≥ншим герметик≥в!
ѕереважно т≥, ¤к≥ призначен≥ дл¤ зовн≥шн≥х роб≥т з максимальними показниками захисту в≥д будь-¤кого неблагополучного впливу, в тому числ≥ морозо-, г≥дро-≥ так дал≥ ст≥йк≥.
ћатер≥али можуть бути натуральними, наприклад, базальтова вата, целюлозна вата, корковий лист, або синтетичними - п≥но-пол≥естер, п≥нопол≥уретан, пенопол≥проп≥лен та ≥н Ќайб≥льш довгов≥чна м≥неральна вата з г≥рських пор≥д (базальтова). ¬она вогнест≥йка, паропроницаема ≥ еколог≥чно безпечна. —кловолокно при тих же властивост¤х б≥льш легке ≥ краще захищаЇ в≥д шуму. Ќедол≥к п≥нопол≥стирольноњ звуко≥зол¤ц≥њ - низька паропроникн≥сть, в результат≥ чого рух пари назовн≥ ускладнюЇтьс¤, ≥ при висок≥й вологост≥ прим≥щенн¤ потр≥бно примусове вентилюванн¤.
—еред найб≥льш в≥домих варто назвати звукотепло≥золу - багатошарове гнучке пружне полотно типу руберойду. ”середин≥ нього знаходитьс¤ стеклохолст - один ≥з самих високоефективних матер≥ал≥в дл¤ ≥зол¤ц≥њ ударного шуму (один шар матер≥алу поглинаЇ до 23 дЅ ударного шуму).
ћетод укладанн¤ - наплавленн¤.
ѕ≥дб≥р звукопоглинальних матер≥ал≥в, розрахунок њх к≥лькост≥ ≥ товщини, а також величини пов≥тр¤ного прошарку краще доручити фах≥вцев≥. Ћише в цьому випадку ефективн≥сть звуко≥зол¤ц≥њ прим≥щень при вкладених засобах буде максимальною.
