ѕерхлорв≥н≥лов≥ склади. ¬ластивост≥ ≥ технолог≥¤ забарвленн¤.
Ќа сьогодн≥шн≥й день фарби на основ≥ перхлорв≥н≥лових, кремн≥йорган≥чних смол не так попул¤рн≥, ¤к ран≥ше. ќднак прот¤гом усього часу, вони залишаютьс¤ одними з найдешевших матер≥ал≥в. ” першу чергу це пов'¤зано з њх високою ст≥йк≥стю ≥ зручн≥стю при робот≥.
ќднак ц≥ склади мають ≥ недол≥ки, викликан≥ тим, що з них входить летючий орган≥чний розчинник. –озчинник необх≥дний, щоб надати складу мал¤рську консистенц≥ю, але при його випаровуванн≥ вид≥л¤ютьс¤ речовини, шк≥дливо впливають на орган≥зм людини. Ѕагато з цих речовин горюч≥, тому застосуванн¤ летучесмол¤них фарб пов'¤зано з п≥двищеною пожежною небезпекою.
ѕерхлорв≥н≥лов≥ фарби мають гарну адгез≥ю до бетону, цегли й ≥н ѓх характерна особлив≥сть - висока насичен≥сть кол≥рного тону. јле вони схильн≥ до розтр≥скуванн¤ через високу деформативност≥ пл≥вки ≥ вицв≥танн¤ на сонц≥, що пов'¤зано з вид≥ленн¤м надлишкового хлору, що м≥ститьс¤ в смол≥. ÷≥ фарби можна наносити т≥льки тонким шаром, що вимагаЇ особливо ретельноњ п≥дготовки поверхн≥, що фарбуЇтьс¤.
ѕри приготуванн≥ перхлорв≥н≥лових фарб використовують св≥тлост≥йк≥ м≥неральн≥ та штучн≥ п≥гменти: мум≥ю, зал≥зний сурик, охру, умбру, окис хрому, моностраль (син≥й п≥гмент), щоб кол≥р фарбуванн¤ фасад≥в м≥г збер≥гатис¤ прот¤гом 6-8 рок≥в. ÷ей терм≥н визначаЇ довгов≥чн≥сть перхлорв≥н≥лових пл≥вок в умовах зовн≥шньоњ експлуатац≥њ. ƒл¤ разбеливании фарб використовують цинков≥ або л≥топон б≥лила ≥ крейда, вз¤т≥ у ваговому сп≥вв≥дношенн≥ 30:70.
ѕерхлорв≥н≥лов≥ фарби м≥ст¤ть до 40-45% р≥зних за кольором п≥гмент≥в, що волод≥ють р≥зною питомою вагою, в силу чого при збер≥ганн≥ в≥дбуваЇтьс¤ розшаруванн¤ барвистого складу та осв≥та ≥нод≥ вельми щ≥льного осаду. “ому перед вживанн¤м, а також п≥д час роботи барвист≥ склади сл≥д систематично ретельно перем≥шувати, щоб не отримати р≥зн≥ за кольором поверхн≥.
ѕерхлорв≥н≥лов≥ склади, що м≥ст¤ть ¤к розчинники сольвент, ксилол, а ≥нод≥ ≥ толуол, токсичн≥. “ому фарбувати поверхн≥ цими складами в закритих прим≥щенн¤х заборон¤Їтьс¤. «аборон¤Їтьс¤ також проводити забарвленн¤ фасад≥в при позитивн≥й температур≥ вище +5 ∞ —, так ¤к при цьому швидко випаровуЇтьс¤ розчинник, пари ¤кого токсичн≥.
“ехнолог≥¤ забарвленн¤.
‘асади фарбують перхлорв≥н≥ловоњ фарбою при температурах в≥д плюс 4 до м≥нус 20 ∞ —. ѕ≥двищенн¤ температури призводить до ≥нтенсивного випаровуванн¤ розчинника ≥ прискореного висиханн¤ шару фарби, зниженн¤ температури - до зб≥льшенн¤ в'¤зкост≥.
ѕоверхн¤, п≥дготовлену п≥д фарбуванн¤ покривають б≥лою грунтовкою або складом, приготовленим з крейди ≥ 10%-го перхлорв≥н≥лового лаку.
‘асади фарбують дв≥ч≥, завдаючи наступний шар п≥сл¤ висиханн¤ попереднього. «абарвленн¤ ведуть валиком з хутр¤ним покритт¤м, або фарборозпилювачем. ¬итрата перхлорв≥н≥лових фарб на 1 кв.м. при двошаровому покритт≥ складаЇ до 500 м. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ роб≥т кист≥, валики ≥ фарборозпилювач≥ промивають в сольвент.
