ѕомилки при монтаж≥ ≥ проектуванн≥ покр≥вл≥
Ќа сьогодн≥шн≥й день найпопул¤рн≥шим покритт¤м дл¤ скатноњ покр≥вл≥ Ї "металочерепиц¤", кр≥пленн¤ ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою спец≥альних покр≥вельних саморезов. ¬ажливо купувати ¤к≥сн≥ самор≥зи, оск≥льки терм≥н служби саморезов повинен бути не менше терм≥ну служби покр≥вельного покритт¤. ѕерша помилка, на ¤ку сл≥д звернути увагу, лежить в технолог≥њ кр≥пленн¤.
ћеталочерепицю правильно кр≥пити в нижню частину хвил≥ покр≥вельним самор≥зом, в м≥сц≥ щ≥льного з'Їднанн¤ металу ≥ решетуванн¤ на два сантиметри нижче сходинки. ‘ах≥вц≥ рекомендують зм≥цнювати металочерепицю самор≥зами, довжина ¤ких становить не менше 28 мм.
ƒосить поширений хибний спос≥б кр≥пленн¤ металочерепиц≥ вгору хвил≥. ƒл¤ такого кр≥пленн¤ використовуютьс¤ покр≥вельн≥ самор≥зи завдовжки не менше 60 мм. ∆орсткост≥ проф≥лю у верхн≥й частин≥ хвил≥ недостатньо дл¤ щ≥льного з'Їднанн¤ шайби з п≥дкладкою. ўе один серйозний недол≥к кр≥пленн¤ металочерепиц≥ вгору хвил≥ - це неможлив≥сть самого над≥йного прикр≥пленн¤.
ѕравильне загвинчуванн¤ самореза в нижню частину хвил≥ перпендикул¤рно обреш≥тц≥ зручно, так що ймов≥рн≥сть шлюбу мала. ўо стосуЇтьс¤ загвинчуванн¤ вгору хвил≥ проф≥лю, то це досить "складний трюк". ¬ даному випадку, самор≥з свердлом проходить металочерепицю ≥ через 25-50 мм (в залежност≥ в≥д висоти проф≥лю) зустр≥чаЇтьс¤ з деревом обреш≥тки. ћонтажник змушений за допомогою шуруповерта з самор≥зом на к≥нц≥ шукати на дотик брус решетуванн¤, ≥ в б≥льшост≥ випадк≥в результат ви¤вл¤Їтьс¤ плачевним. р≥пленн¤ металочерепиц≥ вгору хвил≥ - практично найпоширен≥ша, але не фатальна помилка. “ому переробл¤ти всю покр≥влю через це навр¤д чи доведетьс¤. Ќасл≥дки такоњ помилки найчаст≥ше про¤вл¤ютьс¤ в шум≥, що викликаЇтьс¤ ударом металочерепиц≥ про обреш≥тку у в≥тр¤ну погоду.
ћонтажна п≥на ≥ скатна покр≥вл¤
ћонтажна п≥на - матер≥ал незам≥нний при буд≥вництв≥, проте скатна покр≥вл¤ ≥ мансарда можуть сильно постраждати в≥д нењ, оск≥льки технолог≥Їю њх облаштуванн¤ не передбачаЇ використанн¤ монтажноњ п≥ни. Ќа жаль, неграмотне застосуванн¤ цього матер≥алу може привести до р¤ду критичних помилок.Ќаприклад, запен≥ван≥е вентил¤ц≥йних продух≥в, а зокрема, п≥дконькового простору, виключаЇ можлив≥сть повноц≥нного функц≥онуванн¤ мансарди.
якщо не виправити цю помилку вчасно, доведетьс¤ не т≥льки перебрати саму покр≥влю, але ≥ зам≥нити з≥псован≥ елементи (паро-та г≥дро≥зол¤ц≥йн≥ пл≥вки та ≥н.) раще використовувати спец≥альний пов≥тропроникний ущ≥льнювач.
ћансардн≥ в≥кна можуть постраждати в≥д неграмотного застосуванн¤ монтажноњ п≥ни.
ѕо конструкц≥њ мансардне в≥кно представл¤Ї собою в≥конну раму з≥ склопакетом, ¤ка встановлюЇтьс¤ у в≥конну коробку на поворотних шарн≥рах. ¬она маЇ технолог≥ю кр≥пленн¤ до крокв¤ноњ систем≥, ¤ка захищаЇ саму в≥конну коробку в≥д механ≥чних пошкоджень, затисненн¤, здавлюванн¤, перекосу. ѕомилка пол¤гаЇ в тому, що в≥конну раму з≥ склопакетом сад¤ть на п≥ну м≥ж дерев'¤ними кроквами. ƒерево, ¤ке використовуЇтьс¤ дл¤ виготовленн¤ крокв¤ноњ конструкц≥њ, маЇ просушуватись в≥д одного до двох м≥с¤ц≥в. «а цей час воно втрачаЇ п'¤ть в≥дсотк≥в вологи, що в свою чергу призводить до втрати ваги. ” наступн≥ три роки в≥дбуваЇтьс¤ усушка вже на покр≥вл≥, ¤ка призводить до зм≥ни габаритних розм≥р≥в. –езультатом цього будуть проблеми при в≥дкритт≥-закритт≥ в≥кна, а також руйнуванн¤ склопакета.
”теплювач
Ќеправильний виб≥р товщини тепло≥зол¤ц≥йного шару Ї найпоширен≥шою помилкою в мансардному буд≥вництв≥. «авданн¤ тепло≥зол¤ц≥йного матер≥алу пол¤гаЇ не т≥льки в п≥дтримц≥ необх≥дного м≥крокл≥мату в мансард≥, але ≥ до того, щоб звести до м≥н≥муму попаданн¤ в п≥дпокр≥вельний прост≥р тепла. Ќедостатн¤ товщина шару (роз≥рваного дерев'¤ними кроквами) м≥нераловатного утеплювача не забезпечуЇ достатньоњ тепло≥зол¤ц≥њ.¬ентил¤ц≥йн≥ зазори, ¤к≥ розрахован≥ дл¤ правильного утепленн¤, не справл¤ютьс¤ ≥з завданн¤м. ”творений конденсат, тобто вода, ст≥каЇ струмками по паро≥зол¤ц≥йноњ пл≥вц≥, а власник мансарди п≥дозрюЇ, що текти даЇ саме покр≥вельне покритт¤. ¬ода, що ст≥каЇ вниз по схилу покр≥вл≥, охолоджуЇтьс¤, замерзаЇ, пот≥м утворюютьс¤ бурульки, що звисають з карниз≥в. ” б≥льшост≥ випадк≥в покр≥вельники низькоњ квал≥ф≥кац≥њ або не фах≥вц≥ в мансардному буд≥вництв≥, ¤к≥ покликан≥ виправити ситуац≥ю, що склалас¤, т≥льки переберуть покр≥вельне покритт¤ ≥ пуст¤ть по карнизу нагр≥вальний кабель.
–емонт мансарди, ¤к правило, робл¤ть в теплу пору року, супроводжуЇтьс¤ тривалими сон¤чними дн¤ми. √оре - ремонтники можуть легко здати роботу, полив покр≥влю водою з≥ шланга (це ефектний, але дилетантський прийом), взимку ж мансарда "заплаче" знову. ” тому випадку, ¤кщо конденсату ви¤витьс¤ не достатньо дл¤ того, щоб власник мансарди забив тривогу в≥дразу ж, п≥двищена волог≥сть в п≥дпокр≥вельному простор≥ з≥граЇ свою злий жарт. „ерез вологост≥, тепла, в≥дсутност≥ сон¤чних промен≥в, ультраф≥олету в достатку утворюЇтьс¤ цв≥ль, ≥ не т≥льки на решетуванн¤ ≥ дерев≥ крокв, але нав≥ть на пл≥вках, зворотному боц≥ покр≥вельного покритт¤ ≥ т.д. –езультатом цього може бути не виправленн¤, а повна зам≥на вс≥Їњ мансардноњ конструкц≥њ. ѕ≥драхунки фах≥вц≥в показали, що 100 мм м≥нераловатного утеплювача, на ¤ких так багато людей намагаютьс¤ заощадити, окупили б себе всього лише за один опалювальний сезон.
ƒо вс≥х вищеперел≥чених грубих помилок, також сл≥д в≥днести ≥гноруванн¤ снегозадержателей, неправильне використанн¤ або нав≥ть в≥дсутн≥сть паро-г≥дро≥зол¤ц≥йних пл≥вок, утепленн¤ мансарди м≥ж металевих крокв, застосуванн¤ непридатного дл¤ використанн¤ в покр≥вельному пироз≥ тепло≥зол¤ц≥йного матер≥алу ≥ неправильне облаштуванн¤ вентил¤ц≥йних продух≥в.
