“еплий д≥м. як утеплити котедж
¬ар≥анти утепленн¤ котеджу
ѕромовл¤ючи слово Ђзатишокї, ми в першу чергу представл¤Їмо тепло в будинку. “ому власникам зам≥ських будинк≥в необх≥дно заздалег≥дь задуматис¤ не т≥льки про способи опаленн¤ будинку, а й про збереженн¤ тепла.«низити втрати тепла зовс≥м, навр¤д чи вийде, а от домогтис¤ њх скороченн¤ - першочергове завданн¤ при проектуванн≥ будинку.
ћожна вид≥лити три види тепло≥зол¤ц≥њ - зовн≥шн¤, м≥жповерхов≥ ≥ тепло≥зол¤ц≥¤ прор≥з≥в - дверей ≥ в≥кон.
«овн≥шн≥ перешкоди
ƒах, ст≥ни, фундамент найб≥льше стикаютьс¤ ≥з зовн≥шн≥м середовищем. —аме на них л¤гаЇ велика частина в≥дпов≥дальност≥ за утриманн¤ тепла. ѕ≥дх≥д до тепло≥зол¤ц≥њ може бути р≥зний.Ќаприклад, дл¤ захисту фундаменту використовують шар утеплювача по периметру всього будинку.
«овн≥ ст≥ни утеплюють плитами з екструдованого п≥нопол≥стиролу, ¤кий використовують у вигл¤д≥ незн≥мноњ опалубки при виконанн≥ фундаменту.
„ерез ст≥ни будинку йде значна к≥льк≥сть тепла, тому велику увагу прид≥л¤ють вибору основних ≥ тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в.
Ќаприклад, використовуючи порист≥ матер≥али, так≥ ¤к п≥нобетон, газобетон, пористу керам≥ку, враховуйте, що ц≥ матер≥али г≥гроскоп≥чн≥ ≥ через час коеф≥ц≥Їнт теплопров≥дност≥ п≥двищитьс¤, а оп≥р конструкц≥њ знизитьс¤.
ƒл¤ захисту ст≥н широко використовують м≥нераловатн≥ плити, менше - стекломатер≥али, поропласти, орган≥чн≥ “ими, спучен≥ м≥неральн≥ матер≥али.
леЇний брус не маЇ недол≥к≥в, властивих брусу, так ¤к майже не маЇ щ≥лин ≥ не даЇ усадки.
Ђћокра штукатуркаї або штукатурний фасад. ÷ей спос≥б поЇднуЇ в соб≥ зовн≥шню обробку ≥ тепло≥зол¤ц≥ю. “ака система утепленн¤ ¤вл¤Ї конструкц≥ю: 1) несуча ст≥на, 2) тепло≥зол¤ц≥йна плита, 3) базова штукатурка, 4) декоративна штукатурка.
¬ентильований або нав≥сний фасад. …ого конструкц≥¤ складаЇтьс¤ з: 1) несуча ст≥на, 2) тепло≥зол¤ц≥¤, 3) пов≥тр¤ний прошарок, 4) направл¤ють, закр≥плен≥ за допомогою спец≥альних кронштейн≥в, 5) захисно-декоративний шар, ¤кий встановлюють в напр¤мн≥.
Ћисткова кладка. онструкц≥¤ складаЇтьс¤ з дек≥лькох шар≥в. як правило, це несуча ст≥на, виконана з цегли або газобетону, пот≥м шар тепло≥зол¤ц≥њ, дал≥ зовн≥шн≥й шар, виконаний з лицьовоњ цегли. ћ≥ж внутр≥шн≥м ≥ зовн≥шн≥м шарами встановлюють гнучк≥ арматурн≥ зв'¤зку або лугост≥йк≥ склопластик.
ќсобливо попул¤рними останн≥м часом стали каркасн≥ конструкц≥њ. “ак≥ конструкц≥њ складаютьс¤ з: 1) внутр≥шньоњ обшивки з г≥псокартону, 2) паро≥зол¤ц≥њ, 3) утеплювача, 4) захисноњ мембрани; 5) зовн≥шньоњ обшивки, виконаноњ з дощок.
ќдин ≥з способ≥в утепленн¤ ст≥н, ¤кий можна використовувати ≥ дл¤ дерев'¤них будинк≥в - в≥трозахисн≥ плити з ƒ¬ѕ. ѕоверх них виконують обробку вагонкою або сайдингом.
ћ≥ж фасадом ≥ ст≥ною створюЇтьс¤ зазор, тобто так званий вентильований фасад. ÷¤ конструкц≥¤ дуже довгов≥чна. “ерм≥н њњ експлуатац≥њ 50 рок≥в.
якщо немаЇ можливост≥ утеплити будинок ззовн≥, використовують метод утепленн¤ зсередини.
ƒл¤ м'¤кого утеплювача встановлюють каркас з кроком сто¤к≥в 600 мм. ÷е дозвол¤Ї без проблем встановлювати плити базальтового утеплювача, а поверх нього - плити з ƒ¬ѕ, ¤к≥ кр≥пл¤ть на каркас ≥ декорують шпалерами. ѕот≥м поверх каркаса й утеплювача встановлюють паро≥зол¤ц≥ю. ћожна використовувати спец≥альну мембрану або звичайну товсту пл≥вку. √оловне - створенн¤ герметичного шару.
ѕот≥м набивають додатковий каркас дл¤ створенн¤ пов≥тр¤ного зазору м≥ж внутр≥шньою обробкою ≥ паро≥зол¤ц≥Їю.
ќстанн≥й крок - обробка прим≥щенн¤. ¬иконують њњ за допомогою ст≥нових панелей - на основ≥ ƒ¬ѕ або п≥нопол≥стиролу ≥ керам≥чноњ плитки.
ѕокр≥вл¤
ќсновне в конструкц≥њ даху, що забезпечуЇ тепло-≥ паро≥зол¤ц≥ю, знаходитьс¤ п≥д покр≥влею.ѕри влаштуванн≥ тепло≥зол¤ц≥њ плоскоњ покр≥вл≥ по профнастилу рекомендують використовувати нижн≥й шар з Ђ≤зоруфа-Ќї п≥двищеноњ щ≥льност≥.
ѕокр≥вл¤ вимагаЇ р≥зноман≥тност≥ шар≥в. якщо ст≥ни можуть об≥йтис¤ без додатковоњ тепло≥зол¤ц≥њ, то покр≥вл¤ - це багатошарова конструкц≥¤, ¤ка виконуЇ г≥дро-, паро-≥ тепло≥зол¤ц≥йн≥ функц≥њ. ѕерший шар г≥дро≥зол¤ц≥њ закр≥плюють п≥д онтррейки, пот≥м стел¤ть дифуз≥йну паропропускающей пл≥вку, плитний тепло≥зол¤тор, а п≥д ним - паро≥зол¤ц≥ю, ¤ка не даЇ намокнути тепло≥зол¤ц≥њ.
ƒл¤ скатноњ покр≥вл≥ використовують тепло≥зол¤ц≥ю невисокоњ щ≥льност≥, дл¤ плоскоњ потр≥бна б≥льш щ≥льна тепло≥зол¤ц≥¤.
“овщину утеплювача вибирають з урахуванн¤м призначенн¤ горища або мансарди. ƒл¤ мансарди необх≥дний товщий шар тепло≥зол¤ц≥њ.
јльтернативою попул¤рноњ м≥нвати виступаЇ скловолокно, ¤ке ст≥йке до х≥м≥чного впливу, ант≥септ≥чно ≥ Ї хорошим звуко≥зол¤тором.
ѕрор≥зи
“онким м≥сцем у будинку Ї в≥кна та двер≥. Ѕоротис¤ з цими тепловтратами складно.” наш час в≥кна виготовл¤ють з урахуванн¤м звуко-≥ тепло≥зол¤ц≥њ. —ьогодн≥шнЇ в≥кно сильно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д предка в дерев'¤н≥й рам≥. —учасний склопакет - технолог≥чна конструкц≥¤, ¤ка виконуЇ безл≥ч функц≥й ≥ не вимагаЇ додатковоњ тепло≥зол¤ц≥њ.
ƒвер≥ дл¤ балкона виготовл¤ють аналог≥чно, тому вони теж мають гарн≥ характеристиками. ƒл¤ вх≥дних дверей Ї сенс зробити Ђпередбанникї, ¤кий буде додатково захищати в≥д холоду.
ћ≥жповерхов≥ перекритт¤ ≥ внутр≥шн≥ перегородки теж потребують тепло≥зол¤ц≥њ. ¬иб≥р типу тепло≥зол¤ц≥њ ≥ розрахунок товщини виробл¤ють з урахуванн¤м конструктивних характеристик будинку.
¬ид тепло≥зол¤ц≥њ залежить в≥д типу перекритт≥в - балкових або плиткових, у першому випадку використовуютьс¤ м'¤к≥ види утеплювача, у другому - б≥льш жорстк≥. ѕаро≥зол¤ц≥ю встановлюють в≥дбиваЇ стороною до опалювального прим≥щенн¤.
«азначимо, що правильно виконана тепло≥зол¤ц≥¤ п≥двалу дозволить п≥дтримувати в ньому пост≥йну температуру в будь-¤кий час року.
ќтже, правильна тепло≥зол¤ц≥¤ дозволить створити комфортний м≥крокл≥мат ≥ заощадити грош≥ на опаленн≥.
