Ѕудинок

—пособ≥в складанн¤, виготовленн¤ та ф≥ксац≥њ окремих елемент≥в ≥снуЇ к≥лька. ѕро це ≥ поговоримо.

ѕристосуванн¤ ≥ р≥зн≥ ≥нструменти

” дерев'¤них буд≥вельних конструкц≥й виробництв≥, застосовуютьс¤ найр≥зноман≥тн≥ш≥ пристосуванн¤ ≥ ≥нструменти.

Ќасамперед, про що варто задуматис¤ при буд≥вництв≥ власного будинку, це його опаленн¤, а в≥рн≥ше його орган≥зац≥¤. ѕерел≥к роб≥т, ¤кий потр≥бно зробити, досить широкий. ÷е установка котла, прокладанн¤ труб по всьому будинку, монтаж рад≥атор≥в та багато ≥ншого.

Ќа сьогодн≥шн≥й день ≥снуЇ чимало розробок, ¤к≥ дозвол¤ють дос¤гти в будинку небувалого комфорту ≥ затишку. ќднак сл≥д дотримуватис¤ особливих принцип≥в, без знанн¤ ¤ких неможливо отримати розк≥шний будинок, виконаний, з одного боку, в Ївропейському арх≥тектурному стил≥, а з ≥ншого, що ≥деально п≥дходить по експлуатац≥њ в умовах рос≥йського проживанн¤.

“епла п≥длога - це п≥двищений р≥вень комфорту в пор≥вн¤нн≥ з на¤вн≥стю т≥льки рад≥аторного або конверторного опаленн¤. ƒо того ж, на даний момент це найб≥льш сучасна ≥ ¤к≥сна система опаленн¤.

—истема теплоњ п≥длоги

¬сього ≥снуЇ два типи теплоњ п≥длоги: електричний ≥ вод¤ний. ѕерший набагато прост≥ше в установц≥ ≥ експлуатац≥њ, так що про нього спочатку ≥ п≥де мова.

≤нфрачервона тепла п≥длога працюЇ за принципом поширенн¤ теплового випром≥нюванн¤ на предмети ≥ поверхн≥, при цьому не в≥дбуваЇтьс¤ безпосереднього прогр≥ванн¤ пов≥тр¤, ¤к у випадку з ≥ншими видами опаленн¤. “емпература комфорту дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки принципу Ђвторинного теплаї, при ¤кому нагр≥ванн¤ пов≥тр¤ зд≥йснюЇтьс¤ передачею тепла в≥д нагр≥тих об'Їкт≥в в прим≥щенн≥ пов≥трю.

÷егли бувають керам≥чн≥ (з обпаленоњ глини) ≥ сил≥катн≥ (з вапна ≥ п≥ску). ќстанн≥й цегла краще пропускаЇ тепло ≥ вбираЇ вологу.

 р≥м того, розр≥зн¤ють повнот≥л≥ ≥ пустот≥л≥ цеглини. ѕустот≥л≥ мають порожнини, ¤к≥ зменшують його теплопров≥дн≥сть ≥ вагу.

«а розм≥рами цеглини бувають р≥зн≥. јле найпоширен≥ш≥ розм≥ри: 25 см * 12 см * 6,5 см - звичайний, або одинарний, цегла, ≥ 25 см * 12 см * 8,8 см - модульний, або потовщений.

ќсновною функц≥Їю будь-¤кого даху Ї захист будинку в≥д сон¤чних промен≥в ≥ опад≥в. —аме з ц≥Їњ причини в б≥льшост≥ рег≥он≥в нашоњ крањни, де дощ≥ ≥ сн≥гопади - часте ¤вище, самими традиц≥йними вважаютьс¤ скатн≥ даху. ¬они повинн≥ мати ухил дл¤ того, щоб обмежувати сн≥гове навантаженн¤ взимку ≥ забезпечувати безперешкодний ст≥к дощових вод.

Ќа властивост≥ даху к≥льк≥сть скат≥в не впливаЇ. ≤ односхил≥ даху, ≥ чотирьохскатн≥ даху однаково добре виконують своњ обов'¤зки.

¬чен≥ вважають, що скло почали виробл¤ти близько восьми тис. рок≥в тому. Ќайперший скл¤ний предмет - намисто - були знайден≥ в ћесопотам≥њ. ÷е були в≥дколоти в≥д величезних розм≥р≥в брили скла маленьк≥ шматочки, ¤к≥ пот≥м в≥дшл≥фовували до потр≥бноњ форми.

Ѕез сумн≥ву, жодне м≥сто не може об≥йтис¤ без дес¤тк≥в к≥лометр≥в п≥шох≥дних тротуарних дор≥жок. ” багатьох м≥стах можна знайти п≥шох≥дн≥ зони, дор≥жки ¤к≥ вимощен≥ натуральним каменем. “акий вар≥ант, звичайно, маЇ гарний зовн≥шн≥м вигл¤дом, але не гарантуЇ достатньоњ м≥цност≥ в умовах м≥ста ≥ кл≥матичних умовах. —аме тому, на зм≥ну натуральному каменю прийшли вироби з декоративного бетону.

¬есь цегла д≥л¤ть на сил≥катна ≥ керам≥чна. ¬они вс≥ практично однакових розм≥р≥в. Ќа цьому њх схож≥сть зак≥нчуЇтьс¤. ÷егла керам≥чний зг≥дно своњй назв≥ робитьс¤ з глини ≥ обпалюЇтьс¤ в печ≥. —ил≥катна цегла, на в≥дм≥ну в≥д керам≥чноњ, виконуЇтьс¤ з б≥льш твердого матер≥алу.