¬иб≥р буд≥вельних ≥нструмент≥в
¬иб≥р упуючи ≥нструмент, добре б в≥дразу вир≥шити, дл¤ ¤ких конкретно ц≥лей в≥н потр≥бний, наск≥льки серйозн≥ будинку передбачаютьс¤ буд≥вництва, ≥ чи плануЇтьс¤ використовувати цей ≥нструмент десь, куди не добралас¤ ще цив≥л≥зац≥¤ (тобто, де немаЇ електрики). ¬ залежност≥ в≥д в≥дпов≥дей на ц≥ питанн¤ багато в≥дразу про¤снитьс¤.
parket-magazin.ru
—початку вс≥ ≥нструменти под≥л¤ютьс¤ на два типи: профес≥йну ≥ любительську техн≥ку. ƒосить кинути поб≥жний погл¤д на ц≥нник - ≥ людина, нав≥ть абсолютно далекий в≥д буд≥вництва, - в≥дразу ≥ без прац≥ в≥дсортуЇ ≥нструменти на два типи. р≥м ≥стотного розходженн¤ за ц≥ною профес≥йн≥ та аматорськ≥ ≥нструменти часто р≥зн¤тьс¤ за габаритами, набору функц≥й ≥ техн≥чним характеристикам.
ѕрофес≥йн≥ ≥нструменти розроблен≥ спец≥ально дл¤ промислових роб≥т, безперервноњ ≥ напруженоњ служби прот¤гом довгого пер≥оду. ѓх детал≥ набагато ст≥йк≥ше до зношуванн¤, проход¤ть випробуванн¤ та перев≥рки на перегр≥в.
јматорськ≥ ≥нструменти покликан≥ допомагати в побут≥, розрахован≥ на невелик≥ ≥ нетривал≥ навантаженн¤, терм≥н служби у них може бути менше, н≥ж у профес≥йноњ техн≥ки. јле дл¤ простих роб≥т цього з лишком вистачить.
¬ажливим моментом у вибор≥ ≥нструмента Ї тип харчуванн¤ - в≥д мереж≥ або в≥д власного акумул¤тора. ≤нструменти, що п≥дключаютьс¤ до електрики, хорош≥ тим, що не потр≥бно турбуватис¤ про њх п≥дзар¤дка ≥ працювати так довго, ¤к це необх≥дно. јле ≥нод≥ не вс≥ ≥мпортн≥ ≥нструменти здатн≥ працювати в≥д в≥тчизн¤ноњ мереж≥. ÷е потр≥бно враховувати. ћ≥нус - неможлив≥сть працювати з мережевим приладом десь за межами прим≥щенн¤ або на неелектроф≥ц≥рованних об'Їктах. « акумул¤торним ≥нструментом можна в≥дправл¤тис¤ хоч в тундру, хоч в тайгу, але - до того моменту, поки не буде потр≥бно п≥дзар¤дка. «азвичай - через кожн≥ к≥лька годин роботи.
ўе важлив≥ питанн¤ при вибор≥. ћожна пошукати вс¤к≥ додатков≥ функц≥њ , ¤к≥ полегшать роботу. Ќаприклад, функц≥¤ реверсу, з ¤кою свердло буде обертатис¤ за ≥ проти годинниковоњ стр≥лки, розкручувати ≥ закручувати гайки, шурупи. Ќа¤вн≥сть у прилад≥ плавного пуску дозволить нарощувати обороти поступово ≥ шукати оптимальну потужн≥сть.
якщо в ≥нструмент≥ передбачено обмежувач пускового струму, прилад не буде смикатис¤ ≥ в≥ддавати в плече кожного разу при його включенн≥ в мережу. ƒуже зручною дл¤ запорошених та брудних роб≥т ви¤витьс¤ на¤вн≥сть в ≥нструмент≥ системи в≥дводу пилу, то Ї можлив≥сть п≥дключити ≥нструмент до пилососа ≥ зв≥льнити його в≥д бруду, або функц≥¤ отсоса пилу в самому ≥нструмент≥.
¬ажливий вага ≥нструменту ≥ ф≥зична м≥ць його майбутнього господар¤. ¬аженний перфоратор чи довго протримаЇтьс¤ худенький щупленький буд≥вельник, ¤кий швидко втомитьс¤ в≥д непосильноњ нош≥. –уко¤тки, ручки, вага - все повинно бути зручним ≥ п≥дходити п≥д конкретну людину
¬иб≥р шуруповерта ќдин з найб≥льш затребуваних електро≥нструмент≥в Ї шуруповерт. …ого використовують ≥ при кап≥тальному буд≥вництв≥ та ремонт≥, ≥ в др≥бних побутових справах (з≥брати шафу, пом≥н¤ти замок ≥ т.п.). ¬ажливими параметрами дл¤ будь-¤кого шуруповерта Ї частота обертанн¤ ≥ крутний момент .
ƒл¤ закручуванн¤ саморезов вистачить шуруповерта з обертовим моментом в 10-15 Ќм, ¤кщо ж хочетьс¤, щоб шуруповерт м≥г ще й просвердлити твердий матер≥ал, потр≥бно купувати ун≥версальний ≥нструмент з високим крутним моментом. ” профес≥йних шуруповертах в≥н може дос¤гати 130 Ќм. ѕов'¤зана з цим показником частота обертанн¤. Ўурупи будуть з легк≥стю закручуватис¤ на швидкост≥ 400-500 об / хв. ƒл¤ свердл≥нн¤ швидк≥сть потр≥бна вище - 1200-1300 об. / ’в.
¬ шуруповертах зустр≥чаютьс¤ р≥зн≥ акумул¤тори ≥ б≥льш≥сть з них розр≥зн¤Їтьс¤ к≥льк≥стю можливих п≥дзар¤док ≥нструменту. “ак, н≥кель-кадм≥Їв≥ (Ni-Cd) розрахован≥ приблизно на 1000 п≥дзар¤док. Ќ≥кель-метал - гидридн≥ (Ni-MH) - на 500. ™ ще ≥ л≥т≥й - ≥онн≥ (Li-Ion) батарењ. ¬они вважаютьс¤ еколог≥чними (тод≥ ¤к кадм≥й шк≥дливий дл¤ здоров'¤), але г≥рше працюють на мороз≥.
Ўуруповерти, що працюють в≥д мереж≥, зазвичай важче акумул¤торних колег. ¬ибирати њх краще тод≥, коли багато роботи в прим≥щенн≥ ≥ пов'¤зана вона з обробкою твердих матер≥ал≥в. —ередн¤ ц≥на на мережев≥ шуруповерти становить 3300 - 5800 руб. јкумул¤торн≥ шуруповерти, ¤к≥ част≥ше називають дрил¤ми - шуруповертами сто¤ть 2300 -7000 руб.
¬иб≥р електродрил¤ ƒрель - це ≥нструмент дл¤ свердл≥нн¤ вс≥л¤ких отвор≥в. ¬се част≥ше њњ об'Їднують з шуруповертом, щоб вийшла дриль - шуруповерт ≥ њй (або њм) можна було в≥дразу свердлити ≥ закручувати. « ≥нших дрелевих г≥брид≥в зустр≥чаютьс¤ ударна дриль, кутова, дриль-м≥ксер.
instrument-s.ru
”дарна дрель , кр≥м обертанн¤, може виконувати ще й поступальн≥ д≥њ вперед-назад, стане в нагод≥ дл¤ роботи з твердими ≥ арх≥прочним≥ матер≥алами. утова дриль вр¤туЇ свого господар¤, ¤кщо йому доведетьс¤ працювати в дуже ≥ дуже обмеженому простор≥ (де-небудь п≥д капотом машини). ƒриль-м≥ксер перем≥шуЇ р≥зн≥ буд≥вельн≥ розчини.
як ≥ ≥нш≥ ≥нструменти, дрил≥ можуть бути акумул¤торними ≥ мережевими, ≥ своњ плюси ≥ м≥нуси в≥д цього. ѕродуктивн≥сть дрил≥ безпосередньо залежить в≥д њњ потужност≥. ѕотужн≥сть сучасних дрил≥в знаходитьс¤ в д≥апазон≥ 400-1050 ¬т . Ќайзручн≥шими вважаютьс¤ дрил≥ середньоњ потужност≥. —тандартна частота обертанн¤ у них 2800-3000 оборот≥в в хвилину. ¬ залежност≥ в≥д потреб можна п≥д≥брати дриль з частотою обертанн¤ 350 - 4000 оборот≥в в хвилину.
¬арто задуматис¤ ≥ про зручною руко¤тц≥. ƒрилем з ручкою у вигл¤д≥ п≥столета зручно свердлити ст≥ни ≥ закручувати шурупи, але рука може швидко втомлюватис¤. « дрилем, де руко¤тка розташована по центру, руки втомлюютьс¤ менше, а точн≥сть роб≥т п≥двищуЇтьс¤. ¬арт≥сть стандартноњ середньоњ ненаголошен≥й дрил≥ 800-4000руб . ƒрель - шуруповерт об≥йдетьс¤ в 3000-4000 руб. , дриль-м≥ксер 5000-6000 руб. , ударна дриль 800 -5000 руб.
ƒриль або перфоратор? ≤нод≥ постаЇ питанн¤, що виг≥дн≥ше купити - дриль або перфоратор? Ѕагато в чому, наприклад, ударна дриль схожа з перфоратором. јле тут же лежить ≥ принципова в≥дм≥нн≥сть м≥ж ними - ¤к раз в ударному механ≥зм≥. ¬ ударного дрил¤ дл¤ створенн¤ удару використовуЇтьс¤ храпове колесо, у перфоратора в≥н виходить за рахунок д≥њ пневматичного або електромагн≥тного механ≥зму.
ѕринцип пробитт¤ отвор≥в за допомогою ударного дрил¤ пол¤гаЇ в тому, що обертанн¤ ≥ ударна д≥¤ на свердла передаЇтьс¤ в≥д двох знаход¤тьс¤ в контакт≥ храповик≥в. јмпл≥туда удару виходить невеликий - це означаЇ, дрил≥ потр≥бно прикладати дуже багато сил, щоб вийшов сильний ≥ ефективний удар. ¬ двошвидк≥сних ударних дрил¤х принцип роботи ударного механ≥зму влаштований краще - за принципом автоматичноњ коробки передач автомоб≥л¤, ≥ потужн≥сть ≥нструменту можна використовувати б≥льш рац≥онально.
tehsklad.ru
”середин≥ перфоратора розташований електромехан≥чний ≥ електропневматичний ударний механ≥зм . ¬≥н самост≥йно проводить удар, завданн¤ - т≥льки натиснути в потр≥бний момент на кнопку. ѕри робот≥ з перфоратором доведетьс¤ прикладати менше зусиль.
ѕотужн≥сть стандартних перфоратор≥в вище, н≥ж у дрил¤ - в≥д 800 -1500 ¬т, ¤к правило, вони ≥ важче 2 -11 кг. ѕерфоратор без прац≥ просвердлить отв≥р в будь-¤кому твердому матер≥ал≥: армованому бетон≥, камен≥ ≥ т.п. „астота удар≥в в хвилину в≥д 4 - 4500 удар≥в / хв до 23 тис¤ч удар≥в. ¬ перфораторах теж часто зустр≥чаЇтьс¤ режим свердл≥нн¤.
ѕерфоратори малоњ потужност≥ оснащен≥ регул¤тором оберт≥в, так що його при бажанн≥ можна використовувати нав≥ть ¤к шуруповерт, але буде це б≥льш трудом≥стке ≥ незручно.
«а допомогою ударного дрил¤ можна свердлити отвори в метал≥, дерев≥, цегл¤них ст≥нках (потужн≥сть 400-1200¬т). ƒл¤ бетону може знадобитис¤ дриль могутн≥ше.
«а рахунок своЇњ конструкц≥њ вглиб бетонноњ ст≥ни перфоратор ув≥йде в к≥лька раз≥в швидше, н≥ж ударна дриль.
rmnt.ru
ўо ж в≥ддати перевагу? якщо ремонт нескладний, краще вибирати дриль. якщо свердлити з ударом доведетьс¤ пост≥йно, то дл¤ новоњ дрил≥ ц¤ робота обернетьс¤ режимом п≥двищеного зносу , ≥ вона довго не прот¤гне. √оловна функц≥¤ дрил≥ - свердлити ≥ лише ≥нод≥ удар¤ти. ќсновне призначенн¤ перфоратора - довбати.
якщо говорити про ц≥ни, сто¤ть аматорськ≥ перфоратори по-р≥зному, залежно в≥д потужност≥ та ¤к≥сних характеристик 4500 - 16000 руб. ≥ вище.
