Ѕутова ≥ бутобетон≥ кладки
Ѕутовий кам≥нь
”с≥ природн≥ камен≥, використовуван≥ в сучасному буд≥вництв≥, д≥л¤тьс¤ на бутовий кам≥нь ≥ блоки з природного каменю. —ьогодн≥ бутовий кам≥нь входить до тр≥йки л≥дер≥в матер≥ал≥в даноњ групи ≥ користуЇтьс¤ у споживач≥в п≥двищеним попитом. —праведливост≥ заради варто сказати, що показник застосуванн¤ бутового каменю був би ще вищим, ¤кби в≥н не мав, ¤к будь-¤кий натуральний матер≥ал, досить високу ц≥ну.
ѕри цьому на попул¤рн≥сть бутового каменю в буд≥вництв≥ великий вплив робить те, що даний матер≥ал дуже привабливий ≥ в≥дноситьс¤ до розр¤ду декоративного кам≥нн¤, де кожен прим≥рник представлений в Їдиному род≥. ѕо-друге, споживач≥в, безумовно, привертаЇ м≥цн≥сть ≥ над≥йн≥сть бутового каменю. Ќу, а по-третЇ, в≥д такого каменю в≥Ї натуральноњ еколог≥чн≥стю, ¤ка останн≥м часом дуже ц≥нуЇтьс¤.
ƒл¤ бутовоњ ≥ бутобетонноњ кладки використовують природн≥ камен≥ або њх шматки, ¤к≥ мають неправильну форму. як правило, бутовий кам≥нь, вживаний дл¤ буд≥вництва, повинен мати максимальний розм≥р не б≥льше 500 м≥л≥метр≥в. “акож бутов≥ камен≥ повинн≥ бути масою не б≥льше 50 к≥лограм≥в р≥зних розм≥р≥в ≥ конф≥гурац≥й.
ѕри цьому бутовий кам≥нь може п≥дрозд≥л¤тис¤ на рваний кам≥нь, що маЇ неправильн≥ форми, постелист≥ кам≥нь, у ¤кого присутн≥ дв≥ приблизно паралельних площин≥, ≥ булижник, що маЇ традиц≥йну округлу форму. јле, так ¤к натуральний бутовий кам≥нь досить дорогий, то в даний час в буд≥вельн≥й справ≥ все част≥ше використовують бутовий штучний кам≥нь, ¤кий практично н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д свого натурального аналога, але при цьому маЇ нижчу варт≥сть.
—ьогодн≥ натуральний бутовий кам≥нь прийн¤то використовувати т≥льки в раз≥ економ≥чноњ доц≥льност≥: ¤кщо зона буд≥вництва знаходитьс¤ в район≥ масового зал¤ганн¤ камен¤, ¤кщо немаЇ можливост≥ доставити ≥нш≥ матер≥али, ≥ ¤кщо замовник в≥ддаЇ перевагу, незалежно, в≥д ц≥ни матер≥алу, саме натуральному бутового каменю.
¬ даний час з буту будують фундаменти, п≥дп≥рн≥ ст≥ни, ст≥ни п≥двал≥в, кам'¤н≥ паркани та ≥нш≥ аналог≥чн≥ конструкц≥њ. ј в районах, що в≥др≥зн¤ютьс¤ великими запасами постел≥стого бутового каменю, з цього матер≥алу будують ≥ ст≥ни малоповерхових буд≥вель.
Ѕутова кладка
Ѕутова кладка ¤вл¤Ї собою кладку з природних камен≥в неправильноњ форми, ¤к≥ мають невелик≥ розм≥ри ≥ дв≥ приблизно паралельн≥ поверхн≥, ¤к≥ на мов≥ профес≥онал≥в називаютьс¤ - л≥жку. ƒл¤ бутовоњ кладки традиц≥йно використовують вапн¤к, п≥щаник, туф, черепашник, гран≥т, а також при зведенн≥ фундамент≥в буд≥вель, висотою не б≥льше двох поверх≥в, бруковий кам≥нь.
ѕри цьому в так≥й кладц≥ бутовий кам≥нь зв'¤зуЇтьс¤ м≥ж собою спец≥альним буд≥вельним розчином, застосовуваним зазвичай ≥ дл¤ цегл¤ноњ кладки. ” буд≥вельн≥й справ≥, ¤к правило, прийн¤то використовувати камен≥ масою, не б≥льше 30 к≥лограм≥в. ѕри робот≥ з великими камен¤ми виробл¤ють пл≥нтовкой, що представл¤Ї собою процес розколюванн¤ великих камен≥в на б≥льш др≥бн≥. ќдночасно з пл≥нтовкой в≥дбуваЇтьс¤ сколюванн¤ гострих кут≥в камен≥в ≥ п≥дг≥н њх п≥д форму паралелеп≥педа.
ƒл¤ виконанн¤ пл≥нтовкой камен≥в використовують пр¤мокутну кувалду масою 4,8 к≥лограма, а дл¤ подальшоњ обробки кам≥нн¤, сколюванн¤ гострих кут≥в - молоток-кулачок (маса 2,3 к≥лограма). “аким молотком-кулачком згодом осаджують бутовий кам≥нь при виконанн≥ кладки. “акож застосовують спец≥альн≥ трамбуванн¤, що дозвол¤ють осаджувати камен≥ ≥ ущ≥льнювати кладку. ¬ ≥ншому ж використовуютьс¤ точно так≥ ж ≥нструменти та ≥нвентар, ¤к ≥ при цегл¤н≥й кладц≥.
Ѕутова кладка проводитьс¤ горизонтальними р¤дами (шарами). ¬ залежност≥ в≥д розм≥р≥в камен≥в товщина кожного р¤ду робитьс¤, ¤к правило, в≥д 15 до 25 сантиметр≥в. ѕри цьому порожнеч≥ заповнюютьс¤ розчином ≥ в≥дбуваЇтьс¤ перев'¤зка шв≥в. ƒл¤ викладки р¤д≥в буд≥вельники п≥дбирають камен≥, однаков≥ по висот≥ ≥ по можливост≥ укладанн¤ плоских граней. ¬ажливо ≥ те, що бутову кладку потр≥бно вести з чергуванн¤м точкових ≥ ложкових камен≥в.
ѕром≥жки, що виникають м≥ж сус≥дн≥ми камен¤ми, сл≥д заповнювати розчином, а в порожнеч≥ пот≥м рекомендуЇтьс¤ забивати др≥бний кам≥нь або щеб≥нь. ѕ≥д к≥нець же отриману кладку до заповненн¤ вс≥х пустот потр≥бно залити р≥дким розчином, не псуючи при цьому гарний зовн≥шн≥й вигл¤д отриманого результату.
Ѕутобетонна¤ кладка
«ам≥сть бутовоњ кладки останн≥м часом буд≥вельники активно застосовують бутобетонную кладку. ¬она проводитьс¤ враспор з≥ ст≥нками траншей або в опалубц≥. «г≥дно технолог≥њ, бетонна сум≥ш спочатку укладаЇтьс¤ шарами товщиною до 20 сантиметр≥в, а пот≥м у нењ втапл≥вают бутов≥ камен≥, п≥дб≥р ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ з розр¤ду розм≥ру, не б≥льш 1/3 товщини вс≥Їњ будуЇтьс¤ конструкц≥њ.ѕри цьому в≥д опалубки камен≥ будуть в≥дсто¤ти приблизно на 5 сантиметр≥в. ”щ≥льненн¤ бутобетонноњ кладки зд≥йснюЇтьс¤ пошаровим в≥бруванн¤м. ѕ≥сл¤ втапливанием кожного р¤ду камен≥в у шар бетону допускаютьс¤ перерви. « метою отриманн¤ р≥вноњ поверхн≥ бутобетонноњ ст≥ни укладанн¤ шар≥в в≥дбуваЇтьс¤ в опалубц≥.
” спекотну ≥ суху погоду буд≥вництво конструкц≥й з буту ≥ бутобетона вимагаЇ такого ж догл¤ду, ¤к ≥ зведенн≥ монол≥тних бетонних конструкц≥й. ѕри створенн≥ бутобетонних фундамент≥в укладанн¤ проводитьс¤ т≥льки очищених в≥д бруду камен≥в ≥ уламк≥в. ¬ ≥ншому випадку, бутовий кам≥нь матимуть нетривке зчепленн¤ з бетоном.
як≥сть бутовоњ ≥ бутобетонноњ кладок перев≥р¤ють за допомогою вим≥рювальних ≥нструмент≥в ≥ прийом≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ ≥ при звичайн≥й цегл¤ноњ кладки. ¬итрата цементу на зведенн¤ бутобетонноњ кладки в пор≥вн¤нн≥ з бутовоњ стаЇ б≥льше. ќднак при цьому бутобетону кладка маЇ б≥льшу м≥цн≥сть, та й трудов≥ витрати по њњ буд≥вництву витрачаютьс¤ менше.
