¬ентил¤ц≥¤ зам≥ського будинку
якщо будинок будуЇтьс¤ з дерева, не великий за габаритами, у в≥кна вставл¤ютьс¤ дерев'¤н≥ рами, а ст≥ни продовжують Ђдихатиї п≥сл¤ чистовоњ обробки та обробки (щ≥лини, природн≥ матер≥али, нещ≥льн≥ конструкц≥њ дверей в≥кон, стик≥в ст≥н), то замислюЇ гранд≥озну систему вентил¤ц≥њ в зам≥ському дом≥ н≥ до чого. ¬ажливо лише правильно розрахувати висоту ≥ д≥аметр канал≥в природноњ вентил¤ц≥њ ≥ правильно обладнати отвори. –ух пов≥тр¤ в цьому випадку буде викликано р≥зницею температур пов≥тр¤ усередин≥ ≥ зовн≥ прим≥щень. ≤ в≥н буде знаходити соб≥ Ђлаз≥вкиї, циркулювати ≥ зд≥йснювати обм≥н.
lifenatural.ru
оли потр≥бна примусова вентил¤ц≥¤ ≤нша справа, ¤кщо будинок великий, з безл≥ччю внутр≥шн≥х к≥мнат ≥ прим≥щень. Ѕудинок може бути побудований з сучасних матер≥ал≥в, ¤к≥ мають дуже ¤к≥сн≥ буд≥вельн≥ та експлуатац≥йн≥ характеристики, але, наприклад, не Ђдихаютьї. ” будинку можуть бути встановлен≥ склопакети ≥ пластиков≥ двер≥, майже герметично закупорюють вс≥ щ≥лини дл¤ м≥н≥мальноњ втрати тепла взимку.
як бачимо, умови дл¤ природноњ вентил¤ц≥њ звод¤тьс¤ нан≥вець, ≥ лаз≥вок дл¤ пов≥тр¤ залишаЇтьс¤ все менше. ” холодну пору року в≥кна сильно п≥тн≥ють. ¬л≥тку в≥кна, можливо, не захочетьс¤ в≥дкривати через небажанн¤ втратити кондиц≥онерний холод. ¬ цьому випадку власники зам≥ських будинк≥в змушен≥ орган≥зовувати системи припливно-вит¤жноњ вентил¤ц≥њ - щоб ≥ пов≥тр¤ було св≥жим ≥ чистим, ≥ температура залишалос¤ оптимальною. ѕро найпрост≥ших механ≥змах примусовоњ вентил¤ц≥њ можна почитати в статт≥ ¬ентил¤ц≥¤ квартири, - принципи аналог≥чн≥. ” зам≥ському будинку можна створити ≥ Їдину систему припливно-вит¤жноњ вентил¤ц≥њ всього будинку. ќсь дек≥лька вар≥ант≥в.
¬ар≥ант, коли мова йде т≥льки про зм≥ну пов≥тр¤ , без його п≥д≥гр≥ву / охолоджуванн¤. «а температурою пов≥тр¤ стежитимуть окрем≥ кондиц≥онери ≥ спл≥т-системи (варто пам'¤тати, що б≥льш≥сть кондиц≥онер≥в не волод≥ють можлив≥стю активного забору св≥жого пов≥тр¤, а ¤кщо це у них ≥ Ї, вона становить 20-25% ≥ цього не достатньо дл¤ примусовоњ припливноњ вентил¤ц≥њ) .
ѕоЇднанн¤ природних ≥ механ≥чних сил ќтже, в будинку можна поЇднати природну вит¤жну вентил¤ц≥ю з механ≥чною припливною . ¬ит¤жн≥ канали передбачаютьс¤ ще на етап≥ проекту будинку. ” великому будинку робл¤ть, ¤к правило, три вентил¤ц≥йних сто¤ка.
tria-komm.ru
ћаг≥стральний пов≥тропров≥д, до ¤кого примикають б≥льш др≥бн≥ в≥дгалуженн¤ (з к≥мнат), вит¤жка з санвузла та воздуховод з кухн≥ (робл¤тьс¤ вони окремими пот≥м, щоб неприЇмн≥ запахи не потрапл¤ли всередину житлових прим≥щень). ¬ит¤жн≥ канали природноњ вентил¤ц≥њ розташовуютьс¤ на покр≥вл≥ (або поблизу покр≥вл≥). ¬ит¤жки з вбудованими вентил¤торами можна виводити в р≥зн≥ м≥сц¤, але туалет ≥ кухню краще все одно на дах.
kroma-dom.ru
” вит¤жн≥ вентил¤ц≥йн≥ канали можна вбудувати недорог≥ вентил¤тори. ¬с≥ канали на виход≥ можуть бути об'Їднан≥ Їдиним дахов≥ вентил¤тором.
ѕримусову вентил¤ц≥ю приточуванн¤ можна орган≥зувати, використовуючи моноблочну заводську установку. «азвичай вона продаЇтьс¤ з готовою системою автоматики. ожне прим≥щенн¤ (кухн¤, санвузол, к≥мнати) будуть насичуватис¤ св≥жим пов≥тр¤м по окремих каналах ≥ це зменшить перет≥канн¤ неприЇмних запах≥в по дому. јле при так≥й схем≥ вентил¤ц≥њ в нижн≥й частин≥ дверей обов'¤зково потр≥бно встановлювати переточн≥ реш≥тки (дл¤ в≥дтоку пов≥тр¤) або залишати щ≥лину в двер¤х в 2-3 см в≥д порога, щоб не створювалос¤ надлишкового тиску, ≥ двер≥ можна було легко в≥дкрити. оли один з вид≥в вентил¤ц≥њ (припливна або вит¤жна) залишаЇтьс¤ природним, неможливо використовувати рекуперац≥ю, про ¤ку мова попереду.
«м≥нюЇмо температуру прилет≥в пов≥тр¤ «авданн¤ складн≥ше - це коли над≥йшов в будинок пов≥тр¤ хочетьс¤ ще й охолодити (п≥д≥гр≥ти). ¬ цьому випадку припливну систему вентил¤ц≥њ оснащують секц≥Їю охолоджувача (центральний кондиц≥онер). ” будинок круглий р≥к буде надходити св≥же, в≥дф≥льтрований охолоджений (п≥д≥гр≥тий) пов≥тр¤. јле система ц¤ досить гром≥здка ≥ дорога.
tria-komm.ru
ѕри такому влаштуванн≥ в прим≥щенн≥ буде виникати тепло≥збиток, ¤кий доведетьс¤ гасити великою к≥льк≥стю холодного пов≥тр¤, н≥ж потр≥бно просто дл¤ диханн¤ людини. –азом з блоком припливноњ вентил¤ц≥њ потр≥бно встановлювати охолоджувач (вод¤ний або фреоновий) ≥ набувати регулюючу автоматику. ѕов≥тр¤ через централ≥зован≥ канали припливу, де в≥н нагр≥ваЇтьс¤ / охолоджуЇтьс¤, буде надходити в прим≥щенн¤ однаковоњ температури ≥ регулювати цю температуру в кожн≥й к≥мнат≥ буде не можна.
briz-time.ru
як регулювати температуру Ќайскладн≥ше завданн¤ - зробити приплив ≥ в≥дт≥к пов≥тр¤ з прим≥щень механ≥чним, Їдиним, централ≥зованим, з можлив≥стю п≥д≥гр≥ву або охолодженн¤, ≥ при цьому ще мати можлив≥сть регулювати температуру в окремих к≥мнатах. як у цьому випадку поступають? –обл¤ть все досить просто.
ѕрипливна вентил¤ц≥¤ в цьому випадку ≥ центральний кондиц≥онер, ¤кий до нењ п≥дключено, починають працювати в режим≥ подач≥ св≥жого пов≥тр¤ - ≥ не б≥льше, тобто обробл¤ти необх≥дн≥ 60 куб. м. / год дл¤ диханн¤ одн≥Їњ людини. ÷ентрал≥зованого припливного охолодженн¤ пов≥тр¤, ¤кого необх≥дно 300-400 куб.м. / ч дл¤ погашенн¤ теплопритоков в цьому випадку не в≥дбуваЇтьс¤. “обто центральний кондиц≥онер в припливноњ систем≥ не працюЇ на повну кондиц≥юванн¤ , а т≥льки на св≥же пов≥тр¤ дл¤ диханн¤. –ешту температуру в кожн≥й конкретн≥й к≥мнат≥ Ђдобираютьї до потр≥бноњ позначки, встановлюючи доводчики - окрем≥ кондиц≥онери р≥зних тип≥в.
≈коном≥¤ кошт≥в ≥ електрики ќчевидно, що перекачуванн¤ ≥ п≥д≥гр≥в великого обс¤гу пов≥тр¤них мас у вентил¤ц≥йних системах зам≥ського будинку може Ђз'њдатиї левову частку витрат вс≥Їњ споживаноњ електроенерг≥њ (до 60%). «низити ц≥ енерговитрати допомагають спец≥альн≥ блоки обробки пов≥тр¤, ¤к≥ встановлюють у вентил¤ц≥йн≥ системи. ÷≥ блоки оснащен≥ теплоут≥л≥затором (рекуператором) . ѕринцип њх д≥њ у тому, що теплова енерг≥¤ видал¤Їтьс¤ в≥дпрацьованого пов≥тр¤ використовуЇтьс¤ дл¤ п≥д≥гр≥ву чи охолодженн¤ вступника припливного. ѕри цьому вит¤жноњ та припливне пов≥тр¤ не зм≥шуЇтьс¤.
–екуперац≥¤ потр≥бна дл¤ економ≥њ, але можлива не скр≥зь. ” б≥льш простих системах вентил¤ц≥њ (наприклад, з частковою природною, або з каналами, не об'Їднаними в одну систему) в≥дпрацьоване пов≥тр¤ просто викидаЇтьс¤ на вулицю. ¬ результат≥ цього л≥та зб≥льшуютьс¤ витрати електроенерг≥њ на кондиц≥онуванн¤, а взимку - на опаленн¤. ≈фективн≥сть використанн¤ тепла у вентил¤ц≥йних системах з рекуперац≥Їю дос¤гаЇ 85%.
ines-ur.ru
Ѕерегти електроенерг≥ю п≥д час роботи систем вентил¤ц≥њ можна не т≥льки за допомогою рекуператор≥в. ÷ей фактор залежить також в≥д допом≥жного обладнанн¤ : вентил¤тора, воздуховода (прот¤жн≥сть, д≥аметр, к≥льк≥сть поворот≥в ≥ вигин≥в), пов≥тровод≥в, клапан≥в та ≥н Ќаприклад, в≥домо, що максимальний тиск пов≥тр¤ створюЇтьс¤ у вертикальних сто¤ках з короткими в≥др≥зками труб в≥д заб≥рних вентил≥в (тобто на створенн¤ тиску доведетьс¤ витрачати набагато менше електроенерг≥њ). Ќавпаки, в довгих пов≥троводах з численними поворотами (в тому числ≥ гофрованих, меншою м≥рою круглих ≥ квадратних) в≥дбуваЇтьс¤ пад≥нн¤ тиску. ≤ потужн≥сть вентил¤тора повинна бути в рази б≥льше.
¬се обладнанн¤ вентил¤ц≥йноњ системи (зазвичай дл¤ нього не передбачен≥ окрем≥ прим≥щенн¤) в зам≥ському будинку розташовують на горищ≥, в п≥двал≥, над п≥дв≥сною стелею. ѕов≥тропроводи обертають шаром термо-≥ шумо≥зол¤ц≥њ. ¬иходи оформл¤ютьс¤ декоративними реш≥тками з клапаном витрати пов≥тр¤.
